http://linyvyipoliglot.blox.ua/html У всякого своя доля, І свій шлях широкий... Tue, 15 May 2012 22:49:05 +0300 http://linyvyipoliglot.blox.ua/2012/05/roztyaguvati-zadovolennya.html http://linyvyipoliglot.blox.ua/2012/05/roztyaguvati-zadovolennya.html linyvyi_poliglot@NOMAIL.blox.ua null<br/><br/><p> Почав писати п'ять заміток і не закінчив жодної. Відвіз до шпиталю моїх книжок-ветранів: за тридцять п'ять євро їм підлікують ревматизми, радикуліти, псоріази і схожі дошкульні болячки похилого віку. Хтось не може оминути бездомне цуценя, а я не можу оминути бездомну стареньку книжку.<br /> </p> <p> У лісі Маленьких Дерев З Безмежними Душами зустрів італійця, що знає хто такі зубри і знає де Львів і хтів би його подивитися. Оцей парубок запросив мене і ще двох моїх колєґів послухати Симфонію Принтерів, о так - тих, що друкують.  Принтери стояли на низеньких столиках і у кожного принтера був власний мікрофон. Біля столиків - білі низенькі опецькуваті стільчики. Певно, варто згадати, що концерт відбувався у внутрішньому дворику однієї з найвідоміших і найкрасивіших церков Риму- Санта Марія Делла Паче(Св. Мирна Марія). Поприходило багато люду, здебільшого студенти, вони розсипалися своїми оригінальними особистостями під портиком церковного подвір'я. Я хотів би написати, що почув надзвичайну мелодію, але принтери є принтери-вони друкували, ми слухали. В кінці всі гарно аплодували, все ж нелегко заставити друкувати різні марки принтерів  узгоджено: вони запрограмовані на конкуренцію. Врешті, на тому подвір'ї і мій принтер заспівав би «Італьяно веро». <br /> </p> <p> По дорозі додому подумки похвалив мого улюбленого вуличного скрипаля-цигана, який розважав наминаючих піццу туристів міксом Моцартових симфоній. <br /> Набираючи, як завжди, текст у трансліті, за древнім дідовим рецептом розбавляю свіжовичавлений апельсиновий сік водою до тотального посвітління. Пам'ятаю як завдяки такому трюку  банєк з кампотом наприкінці дня чудом перетворювався на банєк з водою, те саме чудо часто спіткало і узвар. Людям властиво розтягувати задоволення, але все у свій час обривається. </p> Tue, 15 May 2012 22:49:05 +0300 http://linyvyipoliglot.blox.ua/2012/04/Devyat-Rimskih-Titaniv.html http://linyvyipoliglot.blox.ua/2012/04/Devyat-Rimskih-Titaniv.html linyvyi_poliglot@NOMAIL.blox.ua null<br/><br/><p> Недільна прогулянка на ровері наперекір насупленому небу дала мені можливість побачити дещо міфічне. Саме так я побачив титанів на власні очі: дев'ять могутніх титанів понівечиних часом, Божим та людським гнівом. Ці титани зовні не такі як описані у грецьких міфах, це дерева, дев'ять величних платанів. Оселилися ці велетні у Віллі Борґезе, третім за площею парком у Римі. Те що я їх досі не бачив, можна пояснити тим, що ростуть вони у досить віддаленій долині, названій на їхню честь Долиною Платанів.<br />У архівах сім'ї Борґезе посадка цих дерев датується 1608 роком, коли кардинал Шіпйоне Каффареллі Борґезе викупив цю ділянку, що до того була виноградником. Отже ці платани дійсно гідні називатись титанами, адже їм 404 роки! На даний момент ведеться дослідження у секретних архівах Ватикану, бо Шіпйоне Борґезе був внуком Пап<img style="float: right;" src="http://linyvyipoliglot.blox.ua/resource/4.jpg" alt="" width="266" height="400" /> и Павла V, щоб уже з певністю сказати вік наших велетнів. </p> <p> Століття їхнього життя були сповнені важких випробувань, з найбільш відомих нам можна перелічити кілька: у 1790 році був засипаний ставок, що живив платанів; кількома роками пізніше підчас революції першої римської республіки, бунтарі ввірвались до вілли нищачи все на своєму шляху, в тому числі і дерева;після не довгого затишшя в другій половині 19 століття - революція другої республіки, цього разу римляни розвалили акведоти, що живили віллу. Вже ближче до наших днів, десь в 70х поблизу платанів було проведено каналізацію і людство ризикувало назавжди втратити цих прекрасних титанів, гілля було радикально обрізане і, можливо саме це врятувало дерева від загибелі. Довкола росли молодші платани, які почали заступати старожилів своїми кронами. Молоде гілля понiвечених титанів тоді почало тягнутись до світла, надавши деревам химерної форми. </p> <p> В Римі багато тисячолітніх архітектурних пам'яток, може, черз це ці надзвичайні дерева залишались поза увагою громади так довго, але кілька років тому була створена організація для захисту Долини Платанів і люди дали відсіч національній компанії, що хотіла встановлювати поблизу водопровід. Почалась реалізація ідеї створення музею, під відкритим </p> <p style="text-align: center;"><img src="http://linyvyipoliglot.blox.ua/resource/p.jpg" alt="" width="448" height="336" /></p> <p style="text-align: center;"> небом, звичайно. Планується розпушити ґрунт та встановити низеньку огорожу по радіусу крони дерева, щоб не затоптувати землю і полегшити живлення.<img src="http://linyvyipoliglot.blox.ua/resource/3.jpg" alt="" width="336" height="448" /> </p> <p> Долина Платанів - це казкове місце. Хочеться сидіти біля велетнів і думати про щось добре, бо вони мають надзвичайно заспокійливу і позитивну ауру, незважаючи на все скоїне людьми лихо, Платани-Титани обіймуть вас і розженуть турботи, як старенькі, але дужі дідусі. </p> Sat, 28 Apr 2012 17:44:51 +0300